Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Мої статті

День Родини в Улашанівці

Родина – для кожного надзвичайно важлива! Саме рідні завжди підтримують своїх близьких. Родина – це поняття священне, потрібно її оберігати та шанувати!
Що може бути затишніше дому та відчуття того, що ти є членом чиєїсь родини. Особливо це стосується дітей, для яких сім’я – найважливіша складова щасливого і комфортного дитинства. Саме тут вони відчувають свою захищеність від негативу та проблем.
8 липня на території Улашанівської сільської ради пройшло районне свято до дня родини «Тепло сімейного вогнища».

На районний захід завітали заступник голови районної державної адміністрації Руслан Броніч , начальник управління соціального захисту населення Мар»яна Гринько, сільські голови Іванівської,Волицької сільських рад, багатодітні сім»ї сіл Іванівка, Волиця, Губельці, Перемишель та Улашанівка, а радо всіх зустрів із запашним українським короваєм на території Улашанівської сільської ради -сільський голова Дмитро Семенюк.
На початку заходу до присутніх із вітальним словом звернувся заступник голови районної державної адміністрації Руслан Броніч, який привітав усіх зі святом ,побажав присутнім здоров»я, мирного та світлого неба, і щоб багатодітні родини завжди відчували підтримку. Наголосив Руслан Володимирович і на подіях ,що тривають у нашій державі , при цьому сказав ,що події ,які відбулися показали те ,що ми родинним колом маємо підтримувати один одного не зважаючи на те , де б хто не проживав. « –Хай щирістю іскряться очі, а мир і спокій поселяться у Ваших душах! Та головне, нехай вдома завжди чекають щирі і люблячі люди! Шануйте свої родини та робіть усе для того, щоб радувати рідних і близьких»- сказав завершуючи виступ заступник голови районної державної адміністрації Руслан Броніч.

 

Із знання свого родоводу починається кожна людина. Корені кожного з нас починаються з батьківської оселі, взявши у спадок усе найкраще — мамину пісню, чистоту мови, любов до отчого краю, святе ставлення до хліба, родовідних традицій і обрядів. Куди б доля не закинула, ми неодмінно, нехай хоч у спогадах, повертатимемось до незрадливого вогника — батьківської хати, Маминої Світлиці.Наш Славутський край славиться великою кількістю чудових родин. Отож ведучі урочистого заходу , а це Оксана Кравченко та Світлана Герзун познайомили присутні родини представивши про кожну коротку розповідь:
Родина Онойко(с. Іванівка)
У мальовничиму селі Іванівка у любові та злагоді проживає багатодітна сім’я Онойко Петра Миколайовича та Юлії Петрівни.
Три донечки та два синочки виховують батьки, прищеплюють їм любов до рідної землі, праці, повагу до людей та віру у Всевишнього Бога.
Мама Юлія Петрівна після закінчення Волинського державного університету до народження першої донечки працювала у рідній школі філологом. Зараз всю себе віддає сім’ї.
Батько Петро Миколайович має професію столяра, будівельника. Майстер на всі руки – це про нього ці слова. Так як вправно працює він і на власних тракторі та зернозбиральному комбайні, проводить всі будівельні та ремонтні роботи у власній оселі.
Старші донечки Аліна та Яна навчаються у Славутській музичній школі по класу «фортепіано». Крім того захоплюються вишиванням бісером, відвідують гурток соломоплетіння.
Третьокласник Мирослав захоплюється малюванням. Наймолодші Єлизавета та Богдан відвідують дитячий садок.
Любов, злагода, взаєморозуміння, затишок та божа благодать завжди панують у цій сім’ї.
Родина Ситняк (с. Іванівка)
Любов до землі є найбільшою цінністю багатодітної родини Ситняка Миколи Васильовича та Людмили Віталіївни. Вправно трудяться вони на ній, даючи лад гектарам землі, на якій вирощують сільськогосподарську продукцію, відгодовують тварин. Микола Васильович повністю присвятив себе цій справі.
Людмила Віталіївна крім домашнього господарства та виховання дітей, ще працює у місцевій школі кухарем. ЇЇ смачні обіди дуже люблять школярі. Вправними їхніми помічниками є три донечки. Старша із них Катерина в цьому році закінчила Славутський спеціалізований ліцей-інтернат, готується вступати до вищого навчального закладу. Молодші Таня та Аня є надійними маминими помічницями.
Родина Панчук с. Волиця
Панчук Андрій Ростиславовичи народився с. Волиця 1969р.н. в багатодітні сім’ї, наданий час працює механізатором ТОВ «Злагода».
Пончук Жанна Олександрівна народилася с. Волиця 1971р.н в багатодітні сім’ї працювала продавцем. Наданий час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Жанна Олександрівна переймаючи традиції батьків та предків чудово вишиває нитками та бісером
У любові та злагоді проживає сім’я та виховують троє діток – двох донечок – Андріану та Аліну та сина Олександра. Дівчатка беруть активну участь в житті школи. Відвідують танцювальний гурток.
Родина Кравчук с. Губельці
Олександр Миколайович народився с. Губельці в багатодітні сім’ї. приватний підприємець.
Тетяна Василівна народилася с.Губельці в багатодітні сім’ї, домогосподарка.
Сім’я трудиться на землі, вирощують сільськогосподарську продукцію, відгодовують тварин. Виховують троє діток – дочка Люба 1996 року народження навчається в м. Шепетівка медичне училище; син Діма 2001р.н. учень Губелецького НВК; син Максим відвідує дошкільний заклад «Пролісок».
Сім’я Уряднікових (Перемишель)
Тетяна Василівна та Олександр Дмитрович Уряднікові проживають у мальовничому селі Перемишель, що на Славутчині.
Тетяна Василівна народилась в на Зубівщині Славутського району. Після закінчення школи навчалась в м.Рига в РПШО №10, по закінченню якого працювала на фабриці «Ригас апгербс», згодом закінчила Хмельницьке ПТУ №10 на закрійника. Із 1989 року Тетяна Василівна працювала секретарем-машиністкою в Берездівській дільничній лікарні, в даний час домогосподарка, доглядає сина Романчика.
Олександр Дмитрович, уродженець с.Перемишель- 22 роки працював в Славутському РВ УМВС, на даний час-пенсіонер.
Разом зі своїм чоловіком Тетяна Василівна народила та виховує восьмеро чудових дітей: Василя, Марію, Катерину, Дмитра, Олександра, Івана, Софію, Романа.
Тетяна Василівна та Олександр Дмитрович користуються авторитетом та повагою у жителів села Перемишель, приймають активну участь у житті села. Кандидатура Уряднікової Тетяни Василівни рекомендована рішенням виконкому Улашанівської сільської ради представлятися до присвоєння Почесного звання України «Мати-героїня».
Сім’я Ковальчуків с. Улашанівка
В селі Улашанівка Славутського району проживає чудова родина Ковальчуків- Лариси Василівни та Юрія Миколайовича
Лариса Василівна народилася в селі Майків Гощанського району Рівненської області, після закінчення восьми класів Майківської школи вступила до Березнівського ПТУ-4, після закінчення училища працювала в Гощанському райбуткомбінаті, із червня 1990 року працювала в колгоспі ім.Шевченка с.Майків секретарем правління колгоспу.
У 1992 році вийшла заміж за чудового хлопця Юрія та переїхала до с.Улашанівка де працювала в колгоспі ім.Чапаєва, в даний час домогосподарка, чудова господиня
Зі своїм чоловіком Ковальчуком Юрієм Миколайовичем Лариса Василівна народила та виховала п’ятеро дітей: Миколу, Ганну, Віталія, Ольгу та Олену.Лариса Василівна та Юрій Миколайович щирі, гостинні та душевні люди. Виховали своїх дітей чесними, працьовитими людьми. Ларисі Василівні присвоєно почесне звання України «Мати-героїня»
Сім’я Клімчуківс. Улашанівка
У селі Улашанівка проживає багатодітна родина Клімчуків.
Людмила Володимирівна та Віктор Вікторович народили та виховують четверо діточок: три синочки – Артема, Дмитра, Богдана, та лапочку-донечку Ульянку.
Людмила Володимирівна після закінчення 11 класів Улашанівського НВК, вступила до Рівненського державного гуманітарного унівеситету, який успішно закінчила та працює вихователем Улашанівського НВК
Чоловік Віктор Вікторович, уродженець с.Улашанівка, у закінчив Славутську ЗОШ, працює в комбінаті «Будфарфор».Сім’я Клімчуків є справжньою дружньою родиною. Проживають вони зі своєю мамою Ковалінською Валентиною Василівною, яка багато років своєї невтомної праці відділа колгоспу ім.Чапаєва – нині СГК «Улашанівський». Валентина Василівна в усьому допомагає своїм дітям, радіє вона сміху онуків.
Ця сім’я щира та гостинна. Чудові господині-Людмила Володимирівна та Валентина Василівна своїх гостей можуть почастувати найсмачнішими кулінарними витворами.
Діти. Сім’я. Близькі люди. Це найдорожче, що є в кожного з нас. Чудово, коли стосунки між ними будуються на взаєморозумінні і повазі. Саме зі своєї сім’ї, з родини іде у світ людина і несе в нього своє серце, наповнене добротою і любов’ю, відчуттям краси і справедливості. Саме з сім’ї несе вона у світ правду, чесність, віру, традиції і звички. То ж недарма народне прислів’я каже: «Який кущ, така й хворостина, які батьки, така дитина». Завершуючи захід ведучі побажали усім :
Живіть всі дружно і крилато,
Щоб рід людський наш не здрібнів.
Любов оберігайте свято,
Навчіться добрих, щирих слів.
І світ любіть, що наче казка,
Для нас відкрився у житті.
І Сонця щира ласка
Хай зігріває вас в путі.
По завершенню районного заходу «Тепло сімейного вогнища» запрошені сім»ї оримали від сільських рад солодкі подарунки , також під час свята учасники мали змогу пригощатися печивом ,цукерками , солодкими напоями.
В дарунок запрошеним родинам читали вірші а весь захід супроводжувався пісенними композиціями у виконанні працівників районного будинку культури та Улашанівського сільського будинку культури, які подарували запрошеним на свято родинам чудовий настрій.
Ведучі свята не сказали гостям: «Прощавайте», вони чекають на нові зустрічі. Адже на «Свято родини» чекають і інші сім»ї.

 

Категорія: Мої статті | Додав: vova (18.07.2014)
Переглядів: 511 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: