Останній тиждень перед Великим (Великоднім) постом в Україні називають Масляною.

Масляна розпочинає весняний цикл традиційних свят українців. Це неповторне, веселе, колоритне свято, сповнене народних ритуалів та обрядів.

Масляна - це перехід від Зими до Весни.

Наші предки вірили: рядженими, піснями, танцями та різними заклинаннями можна прогнати Зиму та накликати Весну. Згодом з’явилось спрощене розуміння цього обряду (Зима зустрічається з Весною). А в дійсності, розпочинається нове коло в природі. Пригадуємо, що у давніх народів, зокрема українців, новий рік починався весною.

У сиву давнину це свято було пов’язане з поклонінням небесним світилам та вшанування предків.

У перший день цього святкового тижня — «зустрічний» понеділок — селяни робили із соломи опудало Масляної, надівали на нього старий жіночий одяг, садовили на кіл і з веселими піснями возили селом. У «широкий» четвер припадала середина масляничних ігор та веселощів. 

Цього дня влаштовували яскраві народні вистави, концерти, гуляння, катання на ковзанах та кулачні бої. «Прощальної» неділі було прийнято проводжати Масляну, що уособлювала собою зиму. Опудало Масляної вивозили за село і урочисто спалювали, вітаючи народження весни. Головною традицією цього дня був обов'язок просити в одне одного пробачення за колишні образи.

Головною стравою свята Масляної в Україні були вареники із сиром. Їх їли зі сметаною. Пекли також гречані млинці, заправлені смальцем. Ними частувалися протягом тижня.

В закладах культури Славутського району відбулись народно-обрядові дійства проводів зими та зустрічи весни.